- відлуплювати
- —————————————————————————————відлу́плюватидієслово недоконаного видудіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відлуплювати — юю, юєш і діал. відлупа/ти, а/ю, а/єш, недок., відлупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відлу/плять; док., перех. 1) Колупаючи, відокремлювати частину від цілого (про кору, землю і т. ін.). 2) тільки док., розм. Те саме, що відлупцювати … Український тлумачний словник
відлупати — див. відлуплювати … Український тлумачний словник
відлупити — див. відлуплювати … Український тлумачний словник
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови